Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №11 м.Ковеля

   







Сторінка керівника гуртка з образотворчої діяльності

Кожний малюк — художник.

Пабло Пікассо

 

                                                                                            

                           У зображувальній діяльності закладені великі можливості для розвитку творчих здібностей дітей, реалізація яких багато у чому залежить від ефективного педагогічного керівництва. Якщо дити­на байдуже проходить повз квітучу вишню, не радіє жовтогарячим кульбабам, не реагує на нову картину, яку вихователь розмістив на видноті, ми замислюємось: «Чому так сталося?» А сталося це тому, що дитину не навчили помічати прекрасне у навколишньо­му, емоційно реагувати на нього, радіти красі. На жаль, це непо­одиноке явище трапляється як серед дітей, так і серед дорослих. Тож миритися з цим не можна, адже духов­не становлення особистості залежить від відчуття прекрасного, здатності до естетичного сприймання, а з цього і починається роз­виток художніх здібностей.

Висока пластичність нервової системи дошкільників робить їх особливо чутливими до зовнішніх впливів. Ось тому однією з найважливіших передумов естетичного сприймання  є організація безпосереднього спілкування з природою. Зелені луки та ліси, яскраві квіти та барвисті метелики, жуки та птахи — усе це багатство і розмаїття природного середовища привертає увагу ма­лят, активізує мислення.

І ось що цікаво: малята, які мають високий рівень естетич­ного сприймання, завжди прагнуть привернути увагу дорослих, однолітків до об'єкта, який їм сподобався, бо в такій ситуації діти не можуть залишатися нейтральними спостерігачами, утримати­ся від оцінки об'єкта з точки зору своїх естетичних інтересів, упо­добань, потреб.   

           Для дитини дошкільного віку малювання — це захопливий світ яскравих, дивовижних образів. Створені дітьми малюнки вражають дорослих своєю безпосередністю, оригінальністю, бурхливістю фантазії. Особливий інтерес викликають у дошкільників нетрадиційні техніки малювання. Адже процес творчості за допомогою нетрадиційних інструментів — зовсім не складний, нагадує цікаву гру, а результат його — завжди позитивний незалежно від здібностей та обдарувань дитини

 

Нетрадиційні техніки малювання — стимул до творчості

Дошкільне дитинство — дуже важливий період у житті дітей. Саме в цьому віці кожна дитина уявляє себе маленьким до­слідником, з радістю і здивуванням відкриває для себе незнайомий і такий вражаючий навколишній світ. Що різноманітніша дитяча ді­яльність, то гармонійніше відбувається всебічний розвиток дитини, реалізуються її потенційні можливості й перші прояви творчості. Ось чому одним з найближчих і найдоступніших видів роботи з ді­тьми в дитячому садку є зображувальна, художньо-практична діяль­ність, що сприяє залученню дитини до творчості, дає їй змогу ство­рювати щось красиве, незвичайне.

 Нетрадиційні техніки малювання допомагають вихователям розвинути особистість дитини, навчити її висловити свій творчий початок і власне «Я» через утілення своїх ідей під час створення надзвичайних творів образотворчого мистецтва.

На заняттях з малювання вихователі мають учити дітей сприй­мати багатогранний навколишній світ за допомогою нетрадицій­них способів малювання. Ці способи демонструють незвичайні по­єднання матеріалів та інструментів. Техніка їх виконання цікава і доступна як дорослому, так і дітям.

Нетрадиційні техніки малювання допоможуть дітям почува­тися вільними, допоможуть побачити і передати на папері те, що у звичайні способи зробити значно важче. Нетрадиційні техніки малювання дають дитині можливість дивуватися і радіти світу.

                               

 Згідно програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» з образотворчої діяльності перед педагогами поставлені освітні завдання:

Спонукати використовувати у роботі інноваційні техніки малювання:

                           (середній дошкільний вік)

  • псевдофорт (малювання матрицями),
  • флористика (відбивання рослин),
  • малювання клеєм ПВА,
  • свічкою ("сліпе" малювання),
  • зубною щіткою тощо.

 

                           (старший дошкільний вік).

 Ознайомити з техніками:

  • роздільної крапки і мазка (імпре­сіонізм),
  • забризкування,
  •  аерографії (дмухавка),
  •  витирання канцелярською ґумкою.

Розвивати фантазію, вміння побачити і "прочитати" абстрактне зображення у техніках :

  •  симетричного відбитку:
  • монотипії,
  • ниткографії.

Ознайомлювати з різними техніками:

  • малювання воском (крона дерева),
  •  засипання кухарською сіллю (сніг, роса),
  •  малю­вання сухим пензлем по вологому тлі тощо.

 

Інноваційні техніки малювання  (опис технік)

 

Пальцевий живопис (одним пальцем або усіма)

Цей спосіб можна пропонувати дітям у молодшій групі. Діти ма­ють доповнити запропонований вихователем сюжет (малюють дощ, сніг, бруньки на деревах, намистинки, ялинкові іграшки, салют). Кожен палець фарбують різною фарбою.

                                                             

 

Малювання долонею

 

Дитина наносить па долоню фарбу, робить відбиток на папері, а потім домальовує зображення.

           

Малювання кулачком

Дитина наносить фарбу на нижнє ребро кулака, робить відбиток на папері, а потім домальовує зображення.

 

 

Малювання зібганим папером.            

 

        Для цього прийому малювання потрібно розвести акварельну фарбу в блюдці. Зіжмакати папір або поліетиленовий кульок, занурити у фарбу і зробити відбиток на папері. Потім пензликом домалювати деталі малюнка.

                                      

 

Малювання методом тичка.

 

Для тичка достатньо взяти який-небудь предмет (ватяну паличку, цупкий пензлик), занурити його у фарбу та ударити ним по аркушу паперу зверху вниз. Буде залишатися чіткий, певної форми відбиток. Якщо тичок робити цілеспрямовано по готовому контуру або у середині нього, то зображувальний предмет вийде цікавої неоднорідної фактури.

                                              

"По мокрому"

М'які й ніжні колірні переходи, повітряна легкість і прозорість акварельних робіт "по мокрому" приваблюють не лише дітей, а й дорослих. Для роботи готують папір для акварелі або цупкий ватман. На аркуш простим олів­цем наносять малюнок, а потім зволожують його вели­ким пензлем чи ватним тампоном. Важливо рівномірно зволожити папір (але не залити його водою!). Маючи насичений водою папір, акварель розводять на палітрі значно густіше, ніж зазвичай. Нахил дошки при малю­ванні "по мокрому" має бути мінімальний.

Ось приклад такої роботи. Для створення пейзажу "Грозове небо" візьміть грубий великий пензель, аква­рельний папір, акварельні фарби. Аркуш закріпіть на мольберті з незначним нахилом. Пензлем добре зволожіть аркуш паперу. На палітрі розведіть темно-сіру барву акварелі й нанесіть її на всю поверхню роботи. Кінчиком пензля додайте кілька плям жовтої вохри. У нижній час­тині малюнка накладіть цим же пензлем кілька відтінків зелених кольорів, також попередньо змішаних на палітрі. По самому низу можна ще додати трохи зелених плям. Нехай барви вільно розтечуться по сірому небу, затікаючи одна на одну. Дайте роботі просохнути. Сірою фарбою домалюйте на аркуші казковий замок чи фортецю, а в небі — птахів. Довільне злиття кольорів, колоритні переходи та фантастичні затікання нададуть малюнкові неповторної оригінальності

                                                  

Монотипія

Монотипія — техніка "друкування" лише одного при­мірника відбитка зображення. Наочно-практичне озна­йомлення дошкільнят із художнім оформленням дитячої книги, друком кольорових ілюстрацій сприятиме розвит­кові логічного мислення, зацікавлення книжковою гра­фікою, підвищенню рівня художнього сприймання.

Працювати можна акварельними, гуашевими фарба­ми на папері для акварелі, на ватмані, який вбирає вологу (лощений папір не підходить). Слід підготувати оргскло (або прозорий пластик, цупку поліетиленову плівку, зви­чайне скло тощо), фотовалик, мило (миючий засіб, шам­пунь), два аркуші паперу. На одному аркуші виконують ескіз (можна скористатися й готовим малюнком чи пере­малювати його через копіювальний папір, скло), дають йому просохнути й накривають оргсклом. Рідке мило набирають на пензлик і цією мильною водою розводять потрібну фарбу. Фарба має бути густою, кольори, зазви­чай, змішують на палітрі.

 

Малюють уже на оргсклі, повторюючи підкладений під нього малюнок. Стежать, щоб оргскло не пересувало­ся й не деформувався верхній малюнок. "Мильна" робо­та швидко висихає, тож фарби не зливаються. По завер­шенні малювання нехай усе добре просохне. Тим часом готуються до "друкування": аркуш паперу трохи більшо­го розміру, ніж малюнок, зволожують ватним тампоном або широким пензлем. Малюнок, виконаний на оргсклі, накривають папером — зволоженим боком до малюнка, притискають краї пальцями й прокочують валиком (або будь-яким гладким предметом) згори донизу й зліва направо притискаючи папір до оргскла. Закінчивши «друкування», беруться пальцями за обидва кінці паперу (вгорі чи внизу) й знімають готовий відбиток. Ось вона, перша власноруч видрукувана робота.

                                             

Свічка

Свічкою малюють дивовижні пейзажі, надто зимові, створюють казковий предметний світ, а ще вона може брати участь у цікавих фокусах. Щоб створити зимовий пейзаж, на білому папері свічкою малюють лінію горизонту, дерева, кущі, ялинки, снігові кучугури, сніжинки, місяць тощо. Потім усе тло замальовують акварельними фарбами синього, фіолетового, блакитного кольору.

Для проведення фокусу заздалегідь готують рекві­зит — на білих аркушах паперу малюють свічкою пред­мет чи композицію і складають їх до теки. Показавши присутнім "чисті" аркуші паперу, беруть із теки один ар­куш і пропонують комусь із охочих провести по ньому ватним чи поролоновим тампоном, змоченим у розведе­ній акварелі, — на папері проступає восковий малюнок. Художнє обігрування ситуації викличе у дітей і дорос­лих чудовий настрій, бажання фантазувати.  

Вуглик

Світлотіньові контрасти і м'які тонові співвідношення передає техніка малювання вугликом. Для малювання використовують вугільні палички (можна аптечне активоване вугілля) та папір розміром АЗ із шорсткої поверхнею різних кольорів і тонів — білий, сірий, кремовий, бежевий, коричневий, блакитний абощо. Малювати вугликом слід упевнено, сміливо м'якими й довільним рухами, без зайвого натискування — окреслюють загальну композицію, предмети, а потім заштриховують. Зайві лінії витирають сухим м'яким полотном. Найкраще малювати на тонованому папері, картоні, поєднуючи вуглик із кольоровою крейдою та, місцями, світлими        пастельними плямами.

 

Вугільні малюнки слід обов'язково закріпити з пульверизатора спеціальним розчином, розвівши білок одного яйця у півсклянці води. Роблять це два-три рази, щоб не зіпсувати малюнок. 

                                          

Пастель

Роботи, виконані пастеллю, мають оксамитову по­верхню й особливо гарно виглядають на темному тлі. М'які різноколірні палички пастелі, як і вуглик та крейда, не мають дерев'яної оправи. Виготовляючи її, до барвни­ків додають білила, тому вона має ніжні кольори. Малюють пастеллю переважно на тонованому картоні, полотні штрихами, а часом розтушовують, щоб отримати плавні переходи між кольорами.

Заувага: працюючи в цій техніці, нічого не слід витирати гумкою. Розпочинаючи малювати, спочатку обмір­ковують композицію, розміщення предметів та намічають, їх простим олівцем. Щоб готові роботи не осипалися ( є такий недолік), краще накрити їх оргсклом, склом чи зафіксувати спеціальним закріплювачем.

 

                                               

 Малювання двома руками одночасно.

Дитина одночасно передає двома руками симетричне зображення предмета.

Спочатку посередині аркушу паперу проведемо вертикальну лінію та візьмемо у кожну руку по олівцю. Потім поставимо їх разом, в одну точку на лінії. Олівці мовби відштовхуються один від одного та починають малювати й зустрічаються разом знову на тій самій лінії. Щоб малюнок вийшов більш чіткішим, треба перед малюванням доторкнутися до предмету, який потім буде намальованим, обвести його двома вказівними пальцями, відчути його форму, повторити форму в повітрі й, вже потім, малювати.

                                   

Малювання зубною щіточкою.

У цьому методі замість пензлика використовується стара зубна щітка. На неї набирається фарба потрібного кольору і наноситься на аркуш паперу.

                                             

Малювання губкою

Губку вмочити у фарбу, зробити відбиток на аркуші, потім до­малювати зображення. Губкою можна затонувати фон, а також пе­редати зовнішні ознаки предмета.

                                         

                                         

                                                    

Гратаж.

Це спосіб виконання малюнка шляхом видряпування гострим предметом. Цупкий аркуш паперу натирається свічкою, зверху наноситься туш, у яку додається декілька крапель рідкого мила. (Можна жовток від яйця розвести тушшю до консистенції сметани.) Заздалегідь поверхню аркуша можна пофарбувати фарбою одного кольору або нанести плями фарби яскравих кольорів – тоді зображення буде кольоровим. Коли основа висохне, загостреною паличкою видряпується малюнок до появи білого чи фарбованого шару. Основу під гратаж виконує дорослий, тому що це процес клопіткий, потребує терпіння і витрат часу. Але робота на незвичайній поверхні викликає у дітей інтерес до такого нетрадиційного способу зображення.

                                                 

Ниткографія.

Ниткографія — техніка отримання зображення на па­пері або картоні за допомогою нитки. Подаємо приклад організації такої роботи.

Мета: розвинути творчу уяву та фантазію дитини; формувати вміння сприймати кольори, образи, створювати образ за допомогою кольорової плями; виховувати естетичний смак.

Словник: ниткографія, завиток.

Матеріали та обладнання: гуашеві фарби (окрім білої), білий чи пастельних кольорів папір формату А4, пензлі, цупка нитка "Ірис" або бавовняна № 10 завдовжки із розмах ліктьової частини руки дитини, серветка для рук, склянка з водою.

Поетапне виконання:

Завдання 1

1. Аркуш паперу А4 зігнути навпіл по довжині чи ширині й розгорнути.

2.   Вмочити нитку у фарбу, великим та вказівним пальцями зняти зайву фарбу; промити пальці у воді та витерти серветкою.

3.   Підняти над однією із сторін підготовленого паперу фарбовану нитку й вільно опустити її так, щоб кінчик, що в руці, звисав із краю аркуша.

4.   Знову зігнути папір, накрити його цупким картоном.

5.   Однією рукою тиснути на картон, другою — тягнути за кінчик нитки, що звисає.

6.   Сказати "чарівні" слова Буратіно ("Крекс-пекс-фекс"), розгорнути папір.

Завдання 2

1.   Уважно розглянути отримане зображення, виз­начити, на що воно схоже, розпізнати образ певного предмета.

2.   Домалювати, доповнити деталями впізнаний образ фломастерами чи пензликом.

Виставити виконані роботи для перегляду. Запропо­нувати дітям скласти розповідь про кольори свого ма­люнка.

Кляксографія, видування.

Під час образотворчої діяльності з дітьми можна використовувати нові види малювання: кляксографія за допомогою дзеркала, кляксографія проста та видування.

Ось, наприклад, малювання морозних візерунків на вікні. Які різні малюнки, яка багата фантазія, коли роздивляєшся цей ма­люнок! А зробити це дуже просто. На дзеркало дитина наносить тонкий шар мила, потім наносить густу гуаш й охайно кладе дзер­кало на аркуш паперу. Після цього легко проводить рукою по ар­кушу паперу, знімає його й одержує чудовий малюнок. Доцільно використати загадку про мороз: «Без рук, без ніг, а малює». Таким саме способом можна відтворити забарвлення неба, траву і водно­час ознайомити дітей з лінією горизонту, яка ділить малюнок на декілька частин.

Інший спосіб вже складніший: аркуш паперу складаємо навпіл, на одному боці ставимо краплю фарби, накриваємо її другою полови­ною, а коли розгортаємо, бачимо на обох боках аркуша симетричні плями з різними відтінками кольору. При цьому діти фантазують, домальовують їх, отримуючи зображення тварин, птахів, казкових істот.

 

Можна залишити і просто кляксу на аркуші паперу. Адже якщо взяти трубочку і подути на неї в різні сторони, то одержимо малю­нок . Можна просто дути на неї, але для меншого напруження можна використати гумову грушу. Діти видувають дерева, кущі, фанта­стичних істот, домальовують до них певні елементи пальцем. Так вони отримують картину, намальовану без пензлика.Щоб діти краще зрозуміли колорит створеної картини, потрібно уважніше придивлятися, звертати увагу до навколишнього світу, і розмаїття його барв.

                                                                                                          

 

Малювання  мильними бульбашками.

Для роботи потрібно у склянку з водою додати шампунь та зафарбувати її різнокольоровими фарбами. Трубочку для коктейлю занурити у склянку та з невеликим зусиллям подути в неї. Над склянкою піднімуться бульбашки. Приложіть аркуш паперу до різнокольорової піни і на ньому віддрукуються мильні відбитки. Уважно подивіться на них та домалюйте візерунок. Для кожного кольору потрібно мати окрему склянку з мильною водою.

 

Набризкування.

Набризкування — це свого роду тло, яке прикрашає візерунок, будь-який сюжет або композицію.

Його роблять так: спочатку розводять фарбу середньої густоти; потім викладають сюжет чи візерунок на аркуші паперу. Після цьо­го пензликом накладають фарбу на зубну щітку і труть по гребінцю. Цей метод дуже подобається дітям, ним ми починаємо користува­тися у старшій групі. На осіннє свято діти на основі цієї техніки ви­готовили чудові вітальні листівки з надбризком. 

Малювання на жмаканому папері.

Ця техніка цікава тим, що в місцях згинів паперу фарба під час зафарбовування робиться більш інтенсивною, темною – це називається ефектом мозаїки. Малювати по жмаканому папері дуже просто – треба лиш охайно зіжмакати аркуш паперу. Потім охайно розрівнюємо долоньками і починаємо працювати.

Друкування опалим листям.

Формувати вміння друкувати опалим листям на аркуші паперу, попередньо нафарбованим фарбою.

Матеріали: папір, листя різних дерев (бажано опале), гуаш червоного, жовтого, коричневого кольорів, серветки, склянка з водою, клейонки, пензлі. 

Спосіб отримання зображення: Різні за формою листочки дерев покривають фарбами різних кольорів за допомогою пензля, потім прикладають їх до аркуша паперу забарвленою стороною для отримання відбитків. Стебла листочків можна домальовувати пензлем. Прожилки слід провести за допомогою тоненького пензля, злегка змоченого чистою водою. 

       

Друкуванням газетним аркушем.

 Ро­биться це так; беремо шматок газети чи тоненького паперу, потім починаємо його м'яти, розправляємо ребром руки, наклеюємо на шматок картону. Шматку картону надаємо форму (квадрат, овал), наносимо на газету поролоновим квачиком фарбу (можна декілька кольорів). Потім кладемо газету з фарбою па чистий аркуш папе­ру і зверху притискаємо пляшкою. Підпімаємо такий штами — і одержуємо оригінальний малюнок.

Такі малюнки розвивають уяву, увагу, фантазію дітей і дуже по­добаються малюкам.

 

Соляні малюнки

Звичайна кухонна кам'яна сіль допоможе дитині  створити візуальну фактурну поверхню предметів. Використовують папір для акварелі чи ватман, кам'яну сіль, акварельні фарби, пензлики. Малюють на папері предмети, які мають фактурну поверхню, — огірок, апельсин, лимон, курчатко, жабку, крокодила, морську зірку тощо. Відразу по завершенні малювання (щоб поверхня предмета ще була добре волога) беруть у пучки сіль і посипають нею ("солять") зображений предмет, якому хочуть надати фактурного зернистого вигляду. Увібравши в себе кольорову фарбу, сіль при висиханні й створює ефект зернистої фактури. Дають роботі висохнути. Прилиплу сіль можна струсити, зішкребти, а можна так і лишити — в усіх варіантах роботи чудово, своєрідно виглядають.

Цікавими й оригінальними можуть бути пейзажні роботи. Якщо посипати сіллю намальований жовтий пісок, то, висохнувши, він матиме зернисту поверхню, ніби справжній. Вода, мальована в такий спосіб, зорово матиме глибину й створить ілюзію руху. "Підсолена" трава теж виглядатиме справжнісінькою. Ялинка, густо посипана сіллю, набере ошатного новорічного вигляду — кришталики солі переливатимуться у сонячному промінні, мовби коштовне каміння.

Воскові олівці

Воскові олівці — інструмент для малювання у вигляді тонкої палички зі спеціальних барвників із домішками воску, стеарину, парафіну. Досить часто в одній роботі поєднують воскові олівці та акварель, досягаючи ефек­ту чіткими штрихами воскового олівця й барвистими плямами акварелі. Ними користуються так само, як і звичайними олівцями та свічкою. Скажімо, малюють натюрморт восковими олівцями: роблять контури столу й вази на ньому, штрихами показують на предметах тінь. Квіти у вазі малюють уже різними кольорами: пелюст­ки ромашки — білим, серединку — жовтим, пелюстки волошки — синім, стебла у квітів — різними відтінками зеленого. Потім на палітрі готують акварельні фарби. Пензликом набирають жовтої фарби й покривають нею тло роботи до намальованого столу. Сам стіл фарбують у коричневий колір, а вазу, скажімо, у синій. Колірна гама може залежати від задуму, настрою виконавця тощо.

 

Тампонування.

Спершу зробимо тампон з марлі (його можна замінити поролоном). У палітрі розводимо фарби. Набираємо на тампон фарбу – і легкими дотиками до паперу будемо малювати що-небудь пухнасте, легке, повітряне прозоре.

Цей метод можна поєднувати з технікою «Трафарет». Спочатку беремо готовий трафарет або вирізаємо його. Потім, притиснувши його пальцем до листа паперу, обведемо по контуру легкими дотиками тампона. Обережно піднімаємо трафарет. Чіткий і ясний слід залишиться на папері.

Ще один спосіб використання тампонування. Виріжемо в центрі аркуша паперу силует, прикладемо аркуш з «діркою» до другого аркуша паперу і за допомогою тампону «зафарбуємо» силует.

Штампування.

Дуже цікаво й зручно малювати за допомогою штампа. Як штамп можна використати готові предмети з певною поверхнею, так і зроблені з підручного матеріалу. Щоб знайти або виготовити штамп, треба уважно озирнутися навколо себе та трішки пофантазувати, уявивши собі які відбитки можуть залишити звичайні предмети. Як штампи використовують опале листя з різних дерев, вирізані штампи з поролону, дерев’яну котушку від ниток, валик, ґудзики, пробки з пластикових пляшок. Також вирізають штампи з овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряка, яблук, редису, ріпи, солодкого перцю… Як штампи можна використовувати свіжу апельсинову або лимонну кірку, скручену у вигляді спіралі.

Відтиснення  штампування  «печатками» з сірникових коробок.

Матеріал: порожні закриті сірникові коробки, блюдце з гуашшю, папір будь-якого кольору.

Спосіб отримання зображення: Вертикальну поверхню сірникової коробки змочують у фарбу, налиту в блюдце (вода практично не використовується), після чого роблять відбитки на папері, заповнюючи ними певну частину (форма будинку тощо). Виходить імітація фактурності цегляної поверхні. Сюжет домальовуємо.

 

Крапковий малюнок. Роздільної крапки і мазка (імпре­сіонізм).

  Малювання крапками відноситься до незвичайних прийомів зображувальної діяльності. Для реалізації можна узяти фломастер чи олівець, поставити його перпендикулярно до білого аркуша паперу і почати робити безліч крапок, швидко-швидко б’ючи по аркушу. Але краще всього виходять крапкові малюнки фарбами. Можна використовувати цупкий пензлик, а можна – сірник, очищений від сірки й туго замотаний невеликим шматочком вати. Його занурюють у фарбу й починають творити.

Витирання канцелярською ґумкою.

Матеріал: білий аркуш цупкого паперу, м'який простий олівець, гумка.

Етапи малювання:

1. Нанесіть олівцем штрихи на аркуш паперу щільно один до одного.

2. Відірвавши невеликий шматочок паперу, роз­тушуйте штрихування.

3. Намалюйте дерево, злегка надавлюючи олів­цем.

4. Прорисуйте дерево гумкою.

5. Протріть низ аркуша гумкою для снігу.

6. Намалюйте гумкою сніжинки на небі.

7. Стовбури дерев прорисуйте простим олівцем.

 Малювання картонними смужками.                                             Матеріал:картонні смужки, блюдце з гуашшю, папір будь-якого кольору.

Спосіб отримання зображення: картонні смужки змочують у фарбу, налиту в блюдце (вода практично не використовується), після чого малюють на папері. Виходять широкі помазки, якщо повернути ребром – короткі відрізки. Сюжет домальовуємо.

 

Малювання квачиком.

Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома пальцями, як і пензлик.

Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.

Як зробити квачик для малювання

Флористика

— це мистецтво створення композицій з рослин (квітів, трав, корейців, гілок дерев).

Флоромозаїїка

— це мистецтво створення композицій з дрібного природного матеріалу (шишки, насіння, ягоди, зерна, пелюстки квітів, чайна заварка, манка).

Мозаїчна аплікація

Щоб створити мозаїчну аплікацію, по-перше, необхідно зро­бити графічну композицію майбутньої аплікації, розфарбувати її. Мозаїка — це картина, виконана з окремих маленьких шматочків різного матеріалу. Тож слід підібрати необхідний матеріал: напір, яєчну шкаралупу, хутро, бісер, шматочки тканини, різнокольорову манку (попередньо пофарбовану у спиртовому розчині гуаші). Ви­конують мозаїку також із дерева, скла, камінців.

Для виготовлення аплікації треба нарізати з паперу маленькі і тоненькі смужки, розрізати їх, розташувати на папері, обираю­чи потрібні фрагменти малюнка. Можна також відривати невеликі шматочки паперу. Залежно від потреби шкаралупи від яєць теж можна пофарбувати в різні кольори.

Такі прийоми і методи можна використовувати з різними матеріалами (хутро, тканина, бісер, манка, пшоно і т. ід.). У ди­тячому садку дітям подобається робити мозаїку з різнокольорової фольги від цукерок. Діти виготовляють подарунки своїм батькам, друзям. Для роботи краще використовувати клей ПВА.

Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см. Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.