Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №11 м.Ковеля

   







Сторінка музкерівника

МУЗИКА В ЖИТТІ ДИТИНИ

Дошкільний вік – це час максимального заохочення до світу прекрасного. Мета музикально – естетичного виховання основується загальними вимогами нашого суспільства.

Музика супроводжує людину все її життя. Д.Шостакович сказав: «В біді, в радощах і відпочинку – музика завжди з людиною. Вона так міцно ввійшла в життя, що її сприймають як належне, як повітря яким дихають. Не замислюючись, не помічаючи… Наскільки бідніше став би наш світ, якби втратив цю чудесну своєрідну мову, яка допомагає людям зрозуміти один одного».

Наша задача вчити дітей розуміти «цю прекрасну своєрідну мову», постійно розвивати музичний смак. Необхідною умовою формування особистості – це гармонічне поєднання розумового та фізичного розвитку, моральна чистота та естетичне ставлення до життя та музики. Досягти цього можна тільки правильно організувавши музичне виховання дітей.

Естетичне виховання направлене на розвиток вміння дошкільнят сприймати, почувати і розуміти прекрасне, помічати добре та погане, творчо, самостійно діяти, заохочуючись різними видами художньої діяльності.

 

Одним з яскравих способів естетичного виховання – є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, необхідно розвивати в дитині загальну музичну підготовку. Які ж основні ознаки загальної музичності?

Перша ознака музичності – вміння почувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, виявити емоційний настрій, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає зворотну реакцію, знайомить з життєвими явищами, породжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає в нього радість, збудження, а п’єса про хвору ляльку навіює жалість.

Друга ознака музичності – вміння вслуховуватись, порівнювати, оцінювати, це необхідне в елементарно – слухової культурі. Наприклад, діти порівнюють прості особливості музичних звуків (високі та низькі, темброве звучання роялю та скрипки), вчаться розрізняти просту структуру музичного твору (заспів пісні, приспів, три частини п’єси). Визначають виразність контрастних художніх образів – протяжний характер заспіву та енергійний рухливий приспів. Постійно збирається запас улюблених творів. Які діти дуже люблять слухати та виконувати, закладаються основи музичного смаку.

Третя ознака музичності – виявлення творчого ставлення до музики. Слухаючи музику, дитина по своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Діти виконують «Вільний танок», використовуючи вже знайомі танцювальні рухи в різних комбінаціях, та додаючи свої, особливі. Діти імпровізують прості пісеньки.

З розвитком загальної музичності у дітей з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється музичний слух, породжується творче уявлення. Музичне виховання – це комплексний розвиток загальної музичності, формування індивідуальності дитини в цілому.

 
 
 

 Як прищепити дитині любов до слухання музики

 

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.

Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

 

                   

Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!

Спів – то мова душі, то голос серця, бо ним визначаються найтендітніші людські почування, бурхливі хвилі та несамовиті перебої його серця, найнепримітніші одгуки душі до всього, чого не збагнути мовою – словом».

П.Мирний

Без музики не можемо і дня усі прожити, а танців стільки знаємо, що навіть не злічити! 

Веселі ігри і танці необхідні дітям не тільки для розваги, а й для фізичного, розумового, морального та естетичного розвитку